|
Выбираем ректора | Цитаты | Как нам помочь? Сумы-беспредел "ПРОДОЛЖАЕМ МОЛЧАТЬ"  13 МАЯ. Здесь собраны некоторые цитаты Парламентских слушаний "Про состояние и перспективы высшего образования Украины" 13 мая. Прежде всего те, которые касаются проблемы объединения сумских вузов (выступления депутатов Николаенко и Устенко). Как стало понятно из этих слушаний, сами делегаты не очень уверены в том, стоит ли вообще участвовать в Болонском процессе (читать подробнее об этом процессе, кстати про то, что нужно для этого обеъдинять вузы, там ни слова:). Называют позицию министерства револиционной, но в тоже время рискованной. Просят не спешить, делать этот переход, как можно более плавным. Оно и правильно, спешить в реформировании целой отрасли, нельзя ни в коем случае, поскольку последствия такой поспешности могут очень отрицательно сказаться на образовании Украины. Отмечалось, что Болонский процесс - это творческий процесс, а не простое копирование. Это заимствование лучших черт из других систем образования и перенесение их на свою родную почву. Про глобализацию и объединение не было ни слова, наверное выступающим и в страшном сне такое не могло присниться. В случае же с нашей проблемой - объяснить объединение сумских вузов, вступлением в Болонский процесс нельзя. Поскольку по времени, этот процесс растянут... аж до 2010 года. И есть соответствующая программа, в которой четко расписано, что и когда делать. Объяснения про демографический кризис, также не принимаются, поскольку критическая ситуация, о которой говорят чиновники, скажется на реальной численности студентов, только через 5-10 лет. Причины же сумского объединения, очевидны. Это катастрофическое финансовое состояние СНАУ и попытки растворить вуз-банкрот, среди других, более успешных вузов, в частности СумГУ. Единственное, что реально есть у СНАУ, это слово Национальный, которое даже статусом нельзя назвать, поскольку выпускники этого вуза совершенно не чувствуют никаких преимуществ на рынке труда, а скорее наоборот-уровень их образования столь низок, что этот вуз даже заикаться не может об участии в каких-либо олимпиадах или претендовать на какую-нибудь серьезную научную деятельность. Ну и конечно же статус "Национальный" никак не защищает студентов этого вуза и его сотрудников, от унижения и бесправия, с которым они сталкиваются в СНАУ ежедневно. Вторая, очевидная причина объединения - политические амбиции ректора-депутата СДПУо А.Царенко. (который так и не отважился на этих слушаньях высказаться o своей "найперспективнішій" идее объединения) Все это знают и в ОДА и в Министерстве. Ну не верю я, что господин Кремень, наш земляк и по (не)случайному совпадению член той же партии, что и депутат Царенко, не знает ИСТИННЫХ причин этого позорного объединения! Полная стенограмма всех выступлений (скачать в формате rtf) НІКОЛАЄНКО С.М голова комітету з питань науки і освіти <...Платне навчання у вищій школі несе нам і інші негативи: появу псевдоосвіти, цілих ВУЗів, які імітують навчальний процес, зниження якості знань, купівля екзаменів і таке інше....> <...Як можна сьогодні допускати Мінагропрому, коли, скажімо, в мінагропромних вузах сьогодні найвищий відсоток платного навчання. Луганський, Сумський аграрні університети - 80 відсотків платного навчання. Що селяни у нас найбагатші в Україні?...> <...Закон про освіту, зміни, які ми вам пропонуємо, передбачають розвиток демократії в наших вузах. Ми все зробимо для того, щоб права науково-педагогічних колективів реалізовувались. Але багато у нас ще недоліків. Характерним прикладом стала історія з виборами ректора Запорізького університету, під час який місцева влада просто розправилась із колективом. Десь подібне спостерігаємо і в інших моментах. Скажімо, неконституційний указ Президента щодо реорганізації вузів у Сумах (це пріоритет, до речі, уряду, а не Президента). Я хотів би сказати, що тут ми без внутріуніверситетської демократії, розмови про якісно новий стан вузів розвитку доєднання до європейського освітнього простору неможливий....> <...Я хочу сказати, що недопустимо, коли ми ігноруємо 38 статтю Закону Україну "Про вищу освіту" щодо підтримки студентського самоврядування. І деякі керівники вузів діють тут по відношенню до студентства шляхом адміністрування. Нами підготовлено до другого читання пропозиції до Закону "Про вищу освіту" щодо забезпечення прав студентів, їхньої участі в управлінні вузами, у виборах керівників вузів, участі у навчальному, виховному процесі...> КРЕМІНЬ В. міністр освіти <...Поправки до законів, що внесені на розгляд народних депутатів суттєво розширюють права університету щодо фінансово-господарської діяльності.... органів студентського самоврядування. Зі свого боку Міністерство освіти і науки уклало договір із органами студентського самоврядування і вже відчуває позитивний ефект від спільної праці...> ПРОКОПЕНКО І.Ф. ректор Харьківського педагогічного університету <...Ну, якби ми спочатку незалежності взяли та не дозволили, наприклад, добровільні інвестиції для підтримки вищої освіти, ми б мали майже те ж саме, що при закритті класичних університетів з 1918 по 1933 рік і не більше, і не менше, і не тільки кількістю, охоплених вищою освітою, а просто втратою освіти у державі. І довго-довго б це виганяли....> ПОРУЧНИК А.М. зав.каф.КНЕУ Проте будучи діалектиками, ми не можемо ігнорувати той факт, що інтеграція несе в собі не тільки очевидні переваги, але й можливі загрози. Вони виражаються насамперед у можливій втраті національною освітою її основних цінностей, а саме: базової, теоретичної підготовки та потужної гуманітарної складової - тієї освіти, вищої освіти, яку ми всі, тут присутні в цій залі, здобули. В кращому випадку буде збіднення цих компонентів і одночасно пониження конкурентних переваг нашої вищої школи. Європейська модель і технологія навчання у вищих навчальних закладах, ми добре це знаємо, стажувалися там, робить його не тільки демократичним і доступним, але й полегшеним і, я б навіть сказав, спрощеним. Але хіба не це призвело Європу до відставання від лідерів світового прогресу - США і Японії і спонукало, до речі, ініціаторів булонського процесу консолідувати наукові школи всієї Європи з метою його подолання? А з іншого боку, колосальний попит на наших інженерів, зокрема програмістів, в тій же Європі і США хіба не свідчить про високу фундаментальну і професійну нашу освіту? ГОЛОВАТИЙ М.Ф. Конфедрація недержавних вузів, голова <...Проблема Болонського процесу. Я серйозно як професор, як викладач хвилююся по цій проблемі. Європа інтегрується не тому, що їй треба інтегрувати освіту, Європа інтегрується тому, що є Сполучені Штати Америки. Європа має свою валюту, Європа має свою територію, Європа буде мати свій уряд, а ми повинні мати національного фахівця, патріота своєї держави. І мене хвилює не тільки уроки Голокосту, уроки футболу, мене хвилюють уроки громадянства українського, голодомору 1932-1933 років. Для якої ж держави ми тоді готуємо спеціаліста? Ми що для Гарварду його готуємо чи у Гарварді? Там немає національної, а ми маємо національну систему освіти. І останнє, що я хотів би сказати, я хотів би сказати про те, що напрацьовано надзвичайно багато у системі освіти...> МОРОЗ О.О. керівник СПУ <...Україна втрачає свій освітній потенціал...Того, що вчать у вузах, добитому виробництву не потрібно. Звідси відтік інтелектуальної еліти за кордон, звідси апатія, втрата соціального оптимізму у студентській молоді. Звіт цей хоч і не тільки з цієї причини, розвиток псевдонауки, псевдоакадемій, лжевчених, що мають кандидатські, докторські, академічні звання, не маючи пристойної середньої освіти. Приклад такого шахрайства дають державні чиновники. Так. Але ж і вчені ради, Академія наук, Вища атестаційна комісія слухняно гнуться перед сірятиною, дають звання, ступені, знищуючи тим самим авторитет науки, знищуючи себе. Цьому лиху теж треба покласти край...> <...Хоча наостанок звернутися до керівників вузів і наукових закладів. Починається президентська кампанія. Не гніться, будьте незалежні, то ви будете мати і вільних спеціалістів...> СИМОНЕНКО П.М. голова КПУ <...И вы знаете, я хотел бы, что-бы ваши будущие выпускники, кто прийдет к руководству страной, в конце концов думали не только как разделить и украсть, а думали над там, как создать, как творить, как оплодотворять высшие достижения человеческого разума и размножать его с точки зрения национальных интересов...> УСТЕНКО О.А. нардеп НУ <...Що ми з вами хочемо? Ми нічого не зробимо, якщо Кабмін разом з іншими міністерствами не створить комісію спеціальну і не перегляне все це те, що являється сьогодні надзвичайним тормозом нашого розвитку. Все написано тоді, коли не було такої розгалуженої системи освіти. Не можна театральному вузу, не можна архітектурному вузу будівельному, гуманітарному вузу, гірничому мати всі ті нормативи, які сьогодні закладються ............ Ножиці вищої школи: з одного боку, 13,5 студентів, менше, більше на одного викладача, з другого боку, величезне максимальне навантаження на викладача. На 900 годин-1200 годин шукайте дурнів на таку заробітну плату, ніякого Болонського процесу...> <...Останнє. Студенти Сумщини зараз страйкують, вони біля нас. Ми виходили туди з нашими представниками, і Кириленко "Наша Україна", і я, з ними балакали ми. Не можна так, як це говорив сьогодні Ніколаєнко відносно сумських змін. Три університети злили в один, нікого не спитали і нічого не хочуть робить, там студенти готуються для величезніших демонстрацій. Кому це потрібно? Студентський бунт в Україні, щоб зірвати президентські вибори? Може, тут так задумано? Дякую за увагу. (Оплески)...> БРЮХОВЕЦЬКИЙ В.С. ректор Киево-Могилянской академии <...Подивіться наше телебачення, які ідеали там пропагуються. Що, парламент не може законодавчо втрутитися в дебілювання молодого покоління? Що, все вирішують гроші, які викраденні у зубожілого народу власниками деяких каналів? Якщо Верховна Рада безпорадна, то які її функції у державі? Не менш тяжкими наслідками загрожує применшення ролі математико-природничих наук. Це кажу я, філолог у сьогодні середній школі. Йдеться не просто про суму знань, які повинен одержати школяр, а, насамперед, про розвиток його креативних здібностей. Закладено міну уповільненої дії. Інколи складається враження, що комусь таки хочеться аби молоді покоління українців розучилися творчо мислити. ...> БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Фрація соціалістів <...Хочу сказати ректорам: чи не здається вам, що значну частину із вас влада перетворила в політичних сторожів, наглядачів за викладачами і студентами? Варто опозиційному депутату з'явитися на порозі вузу, як на території закладу офіційно оголошується надзвичайний стан. Народний обранець, навіть кандидат в Президенти держави, не має змоги зустрітися з виборцями. А ось варто з'явитися у вузі депутату від влади - тоді навіть викладачів-пенсіонерів і батьків студентів звозять на такі міроприємства. Доки триватиме таке середньовічне дикунство, шановні друзі?! Ви повинні, шановні друзі, любити нинішню опозицію, особливо нас, соціалістів, як ми вас. Ми не заганяємо вас палками в провладні партії, а стараємося все зробити, щоб вища школа жила і розвивалася. Тут колега Прошкуратова плакала, що мало телебачення. Але ми не сказали одне: що телебачення у Медвечука, у їхнього керівника партії. І міністр звідти, з цієї партії. Тому тому, що немає... ...> НАДРАГА В.І нардеп групи "Народний вибір" <...Как историк по образованию, хочу напомнить, что демократия началась в Европе со свободы городов, со свободы университетов. К большому сожалению, говоря сегодня о наших университетах, о нашем высшем образовании, мы можем сказать только одно, у нас даже отсутствуют навыки академической автономии и это можно говорить и о финансовых вопросах, которые здесь говорили, но и об управленческой составляющей. Та жесткая регламентация, которой сегодня подтверждены учебные заведения, высшие учебные заведения, на мой взгляд, являются, так сказать. показателем того, что нам до реальной демократии в системе высшего образования пока еще далеко....> <...Мы говорим о том, что сегодня необходимо в той, или иной степени заниматься Болонским процессом. Да, там есть масса позитивного. Но у меня вопрос: если поступая в наши учебные заведения наши студенты будут уходить в Сорбонну и в Кембридж, я думаю, вопросов ни у кого не возникает. Но к нам с Сорбонны и с Кембриджа не придут. И не получится ли так, что идя полностью и без всяких поправок на ситуацию мы придём к тому, что интеллектуальный потенциал нашего народа уйдет туда, и я прошу прощения, назад не вернется. Потому что трудно представить, что-бы ребенок, получивший высшее образование в Европе, или все дети получившие образование там, на сто процентов вернутся на Украину и приведут с собой французов и немцев - выпускников этих учебных заведений. Я думаю, что здесь должна быть взвешенность. ...> ЛИТВИН В.М. Голова ВР <...Другий момент. Ми дуже з вами вже захоплюємося, і дехто тут говорив, щоб знову не запізнитися в Європу. Не поспішайте. Нехай Європа до нас не запізниться. Адже кожному з нас добре відомо, що кращої базової вищої освіти, кращої науки, ніж була у нас, поки що ніде немає. І не європейці, не американці приїжджають до нас працювати, а навпаки наші найталановитіші уми у величезній кількості забезпечують розвиток продуктивних сил цих найрозвинутіших держав. Я ще раз повторюю, не ми у них, вони у нас повинні вчитися, бо нам у заслузі освіти є чим гордитися. І давайте ми все-таки у цьому відношенні не будимо посипати собі голову попелом...> <...Друге. Знову ж таки тут доречно нагадати відомі слова нашого генія Шевченка. Давайте, все-таки, чужому навчатися і свого не цуратись. Ви подивіться скільки у нас зараз університетів, скільки академій? Та в селі уже університети і академії. Уже дійшли до того, що соромно, якщо називається інститут, то вже непрестижно, уже соромно. Давай тільки університет, давай тільки академію. Мабуть, давайте будемо мудрішими. Давайте ми повернемося до того, що є в класичному розумінні університет, що це та святиня, що це той вищий навчальний заклад, до якого треба прагнути, на який треба рівнятися всім іншим. А у нас уже невідомо на що і на кого рівнятися. Незабаром і із званням національного те саме зробимо. Я особисто вважаю, що національним повинен бути один вуз по тому чи іншому профілю. Чи то класичний університет один національний, чи це один національний політехнічний інститут, чи це один національний медичний інститут, чи це один національний інститут культури і так далі, і тому подібне. А незабаром ми в кожному місті матимемо не по одному, а по декілька національних вузів. І до чого це призведе? Це добре, що національний. Я усвідомлюю, чому ми боремося за це. Бо це трошки підвищення зарплати і фінансування інше, і так далі, і тому подібне. Але разом з тим воно нівелюється, воно перетворюється в те загальне, що не стимулює нашого з вами розвитку, та і стимулювати звичайно не буде...> обсудить в форуме |
